передплата Українською | In English

№14, липень 2016

Висновки та рекомендації постійних комісій місцевих рад. Теоретичний аспект

Результатом діяльності постійних комісій, їхнім продуктом є кількість і якість прийнятих ними рішень. А рішення з депутатського конвеєра «сходять» у двох різновидах — у вигляді висновків і рекомендацій. Цей специфічний продукт має задовольнити все розмаїття місцевих потреб соціального буття споживача — територіальної громади адміністративно-територіальної одиниці.

Висновок* постійної комісії — це прийняте комісією рішення щодо попередньо розглянутих нею проектів програм економічного та соціального розвитку, місцевого бюджету, звітів про виконання цільових програм, стану та розвитку відповідних галузей господарського та соціально-культурного будівництва, інших питань, що виносяться на розгляд місцевої ради.

Висновок постійної комісії враховується під час ухвалення інших рішень комісії або рішення ради.

Висновок комісії, що його належить урахувати під час підготовки проекту рішення ради, подається до апарату ради для передачі керівництву ради й у профільну постійну комісію, яка готує проект рішення.

Тобто висновок — це «голос» комісії як підсистеми щодо аналізу стану досліджуваної проблеми та пошуку шляхів її розв’язання. Остаточне ж прийняття рішення належить до компетенції місцевої ради як системи.

З огляду на викладене актуальною є необхідність володіння депутатським корпусом науковою методологією розв’язання проблем територіальної громади. До неї належить насамперед визначення проблем, формування мети та гіпотез, збирання даних, експериментальні перевірки гіпотез, класифікація, аналіз та інтерпретація дій, корекція нових гіпотез, висновки, узагальнення, коригування гіпотез.

Рекомендація** постійної комісії — це прийняте комісією рішення щодо результатів вивчення (перевірки) питань діяльності підзвітних і підконтрольних місцевій раді органів, а також питань, що належать до її відання, підприємств, установ та організацій, їхніх філіалів і відділень незалежно від форм власності та їхніх посадових осіб.

Рекомендації комісії подаються до відповідних органів, підприємств, установ, організацій і посадових осіб, підлягають їх обов’язковому розгляду та повідомленню у встановлений комісією термін про його результати і вжиті заходи.

Атрибутом рекомендації комісії мають бути, по-перше, обгрунтування невідповідності певних сторін чи сфер діяльності об’єкта перевірки чинній нормативно-правовій базі, констатація недоліків або порушень; по-друге, конкретні пропозиції керівникам об’єктів перевірки; по-третє, встановлення терміну їх впровадження (втілення).

Отже, рекомендація постійної комісії має сприйматися як один зі способів управлінського впливу, а сама комісія — як суб’єкт управління.

Працюючи над підготовкою рекомендації, члени постійної комісії поринають у процес конструювання управлінського рішення, пошуку практичних заходів і стимулів, за допомогою яких вони можуть позитивно вплинути на об’єкт перевірки як мікросистему територіальної громади. Метою такого впливу є впорядкування самої мікросистеми, збереження якісної специфіки вдосконалення її та розвиток, виявлення й запобігання помилкам у роботі.

Контрольні функції депутатів спрямовані на аналіз і порівняння фактичного стану певної галузі з вимогами (стандартами), на які об’єкт зорієнтований. Під час перевірок не лише виявляються відхилення в діяльності, а й з’ясовуються причини цих відхилень; дається оцінка доцільності наявного шляху розвитку. Важливою складовою цього процесу є врахування чинників невизначеності в діяльності об’єкта, запобігання кризовим ситуаціям і підтримання успіху (виявлення найсприятливіших чинників).

Ураховуватимемо й той факт, що депутати є представниками багатьох партій, громадських організацій тощо, ідеологічна база яких іноді грунтується на полярних спектрах політичної шкали. Необхідним атрибутом у цій ситуації мають бути пошук компромісів, дух вільної дискусії, толерантність, плюралізм, узгодження позицій фракцій і груп як виразників інтересів місцевих осередків об’єднань громадян. На перший план уже виходить вплив не електоральних (зовнішнє середовище) чинників, а внутрішньокомісійних.

У рішеннях, прийнятих комісією, має відчуватися стурбованість фундаментальними питаннями місцевого життя, з одного боку, і доцільність їх прийняття — з другого. Аналіз обгрунтованості та юридичної правомірності прийнятих рішень має бути постійним.

В інтересах територіальної громади формування нового типу постійних комісій — так званих common brain (дослівно: «спільний мозок», «спільний розум»). Це цілісна, жорстко структурована, ієрархічно вибудувана команда прагматичних функціонерів-депутатів. Головними складниками їхньої діяльності будуть уміння приймати рішення в постійно нарощуваному потоці інформації, пошук і знаходження багатоваріантних моделей розвит­ку ситуації, колективне вироблення підходів і врегулювання кризових ситуацій, багаторівневе маневрування в реалізації потреб різних груп територіальної громади.

Система командного управління може бути ефективною за наявності сильного й авторитетного капітана — голови постійної комісії. Насамперед він має забезпечити демократичний характер прийняття рішення, що означає не одноосібне, а колективне їх прийняття, тобто інтегроване. У комісіях рішення прий­маються лише колегіально. Колегіальність — обговорення та вирішування справ групою осіб (членами комісії), це метод прийняття виснов­ків і рекомендацій, здійснюваний комісією як колегіальним органом. Колегіальність — один із найважливіших принципів роботи постійних комісій місцевих рад. Головне, що депутатові необхідно усвідомити: колегіальність передбачає поєднання загальної (колективної) й особистої відповідальності депутата за прийняте рішення, за стан місцевих справ у сфері, якою опікується комісія.

Щоб бути здатними приймати ефективні рішення, комісії мають дотримуватися певних принципів.

Зазвичай до складу комісії входять кваліфіковані та компетентні фахівці-депутати, які застосовують для розв’язання певної проблеми їхнього відання свої знання та досвід. При цьому за потреби залучаються експерти з певних галузей знань, якими не володіє комісія, ведуться консультації, вивчаються джерела, встановлюється зв’язок із відповідними спеціалізованими організаціями, враховується громадська думка.

Депутатська практика свідчить, що складниками процесу ефективного розв’язання комісією проблем територіальної громади є:

— безпосереднє спілкування між членами комісії, що не зосереджується на голові комісії;

— повноцінна участь кожного члена комісії у прийнятті рішень;

— відмежування розробки ідеї від її оцінки;

— відмежування визначення проблеми від розробки методології її розв’язання;

— зміна ролей у такий спосіб, щоб взаємодія задля сприяння розв’язанню проблеми не була монополією голови комісії (пошукова діяльність і висвітлення проблеми шляхом постійного опитування як окремих членів комісії, так і всієї комісії загалом);

— детальний аналіз і системне дослідження проблеми, запобігання прийняттю передчасних висновків і рекомендацій.

Кожний член комісії має досліджувати всі можливі шляхи розв’язання проблеми (поза його увагою не повинні залишатися навіть ті ідеї колег, осіб, залучених як експертів, представників громадськості, що сформульовані нечітко або на рівні інтуїції). Тобто депутат — член комісії має почуватися в ролі співпошуковця шляхів розв’язання проблем.

Творчому процесові в цій діяльності сприяє позиція керівництва комісії та, зокрема, її голови.

Він має забезпечити певний стиль поведінкової активності в комісії. Це досягається через:

— розкуте й спокійне оточення;

— взаємопідтримку під час спілкування, коли безпосередній обмін думками між членами комісії водночас не порушує норм ввічливості;

— поведінку, що зумовлюється зацікавленістю проблемою, а не швидкими дивідендами;

— відсутність репресивних наслідків за підтримку певної думки.

Соціально-емоційний настрій у комісії має характеризуватися атмосферою приязності та почуттям належності до цієї комісії. Це не може бути деформовано належністю членів комісії до різних груп і фракцій ради.

Фахівці галузі нормотворчого процесу місцевого самоврядування вбачають такі завдання голови постійної комісії:

— створення сприятливих умов для виникнення оригінальних та незвичайних ідей;

— пошуки лінії поведінки, що дає змогу відокремити джерело інформації та ідей від їхньої оцінки;

— неавторитарні, реалістичні погляди на проблеми територіальної громади та незалежність у судженнях;

— заохочення до гумору та доброзичливого ставлення до імперативних ідей;

— пошуки відкритості під час спілкування, можливість пропонувати «невизрілі» ідеї для обговорення їх у невимушених умовах;

— свідоме уникнення практики отримання «скоростиглих» виснов­ків і рекомендацій;

— пошуки консенсусу, але прий­няття думки більшості, якщо консенсусу дійти не вдалося.

У разі реалізації цих підходів до роботи комісії досягається ефективність її діяльності, а висновки та рекомендації готуються зваженими, враховуються інтереси всієї територіальної громади.

Постійна депутатська комісія для вивчення питань відання, розробки проектів рішень може створювати підготовчі комісії та робочі групи із залученням представників громадськості, вчених, спеціалістів, фахівців, експертів, активу комісії, зацікавлених сторін та осіб.

На цьому рівні проявляється один із основних принципів демократичної форми місцевого управління  — запровадження відкритого нормативно-правового процесу, коли до участі в ньому залучаються представники територіальної громади.

Відкритість цього процесу для громадян та їхніх об’єднань сприяє демократизації влади, а в прийнятому комісією рішенні відображається більше різнобічних інтересів. Пересічний громадянин інакше сприймає самоврядування як таке: він долучається до розв’язання місцевих проблем.

Такі узгодження сприяють підвищенню рівня інформованості членів територіальної громади, допомагають заручитися їхньою підтримкою в реалізації прийнятих радою рішень.

Відкрита система підготовки рішень (а цей процес здійснюється саме в постійних депутатських комісіях) часто ефективніша, ніж закрита, завдяки тому, що ті групи населення, яких рішення ради стосується найбільше і котрі зазвичай краще, ніж місцеві парламентарії, знають, які саме питання потрібно розв’язувати, чіткіше усвідомлюють свої проблеми та розуміють причини їх виникнення.

У такий спосіб досягається базування висновків і рекомендацій комісії на всебічному розгляді питань, узагальненні всіх необхідних і достатніх пропозицій, довідково-аналітичних матеріалів, висновків і рекомендацій запрошених до розгляду фахівців і представників громадськості.

Цим мінімізується ризик прий­няття комісією некомпетентних рішень, унеможливлюється нехтування інтересами соціальних груп, комісія убезпечує себе від ухвалення рішень, що не відповідають чинній нормативно-правовій базі.

Має бути забезпечена легітимність висновків і рекомендацій постійної комісії. Законодавець тут розставив для керівництва комісій деякі рифи.

Відомо, що рішення комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії, а засідання комісії є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як половина загального складу комісії. Тобто для забезпечення кворуму комісії, наприклад, у складі (загальному) 8 депутатів, достатня присутність на засіданні і 4 депутатів, а для прийняття рішення цього замало — потрібна присутність хоча б 5 депутатів, і то за умови, якщо вони демонструватимуть одностайність, а якщо бодай один із них утримається, прийняття рішення унеможливлюється.

Голова комісії організовує роботу з реалізації висновків і рекомендацій комісії. Він же наділений правом їхнього підпису, а в разі його відсутності це право має заступник голови або секретар комісії.

Особливості й специфічні риси рішень постійних депутатських комісій зведено в таблицю.

Отже, оскільки висновки та рекомендації постійних комісій мають велику соціальну вагу, вони повин­ні відповідати чинному законодавству, бути виваженими, зорієнтованими на гармонізацію інтересів громадянина, територіальної громади та держави.

Віктор КУЛАКІВСЬКИЙ,
начальник відділу контролю виконання доручень Київської міської ради

 

Автор:

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Передплата

Плакат - брат барикад

Журнал Віче

Віче №15/2016 №15
серпень 2016
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Тупнула ніжкою Вікторія Сюмар: Не кажіть про „Віче”, бо буде скандал. Ср, 28 грудня 2016

Усіх застерігає Вікторія Сюмар Ср, 28 грудня 2016

Шлях до нації: словенська модель постсоціалістичного суспільного розвитку Ср, 28 грудня 2016

Привітання Голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Сергія Власенка та членів Комітету з Днем місцевого самоврядування Вт, 13 грудня 2016

ВИЇЗНИЙ СЕМІНАР-ТРЕНІНГ «ІНТЕРНЕТНІ ЗМІ: специфіка, контент, просування. Чт, 08 грудня 2016

Ігор ШЕМОЧЕК: «Я дістав гранату й розігнув один вусик. Я тримав її на той випадок, якщо зустріну не тих...» Пн, 14 листопада 2016

Пр деякі попередні оцінки діяльності Адміністрації Президента США Д.Трампа Пн, 14 листопада 2016

Луганське обласне телебачення веде репортаж з Сєверодонецька… Наталя Дніпренко та Андрій Куликов під егідою Укртелерадіопресінституту провели лекції та майстер-класи для місцевих журналістів Пт, 04 листопада 2016

М18 – це активна молодь Вт, 01 листопада 2016

Міжнародна наукова конференція «Історичні та стратегічні імперативи модернізації провідних і транзитивних країн світу» Нд, 30 жовтня 2016